Сторінка психолога

Практичний психолог школи - Русин Ольга Олександрівна

    Метою діяльності психологічної служби в Червенівській ЗОШ І-ІІ ступенів є  створення сприятливого соціально-психологічного клімату в школі, сприяння створенню умов для соціального та інтелектуального розвитку здобувачів освіти, охорони психічного здоров’я, надання психологічної та соціально-педагогічної підтримки всім учасникам освітнього процесу відповідно до цілей та завдань системи освіти.

      Завдання психологічної служби:

  1.Збереження та зміцнення психічного та соціального здоров’я, сприяння особистісному, інтелектуальному, фізичному і соціальному розвитку здобувачів освіти шляхом доповнення сучасних методів навчання та виховання ефективними психолого-педагогічними технологіями.

 2. Сприяння забезпеченню психологічної безпеки, надання психологічної і соціально-педагогічної допомоги всім учасникам освітнього процесу.

     Напрямки діяльності психологічної служби: діагностика, профілактика, корекція, навчальна діяльність, консультування, просвіта та інше.

     В 2019-2020 навчальному році я, як практичний психолог Червенівської ЗОШ І-ІІ ступенів, планую продовжити роботу над проблемним питанням, актуальним для нашої школи, як  «Учні ̋ групи ризику ̏ » і направлю свою діяльність на:

•  Забезпечення якісного психологічного супроводу освітнього процесу.

• Психолого-педагогічний  супровід процесу адаптації першокласників до умов освітнього процесу.

• Посилення профілактичної роботи, щодо протидії торгівлі людьми.

• Групові та індивідуальні консультації на життєво важливі теми з учасниками навчального процесу.

• Активізацію роботи на захист прав і свобод дітей, створення безпечного освітнього середовища.

• Проведення превентивних заходів з метою профілактики насильства, булінгу, агресивної поведінки, ігрової та комп’ютерної залежності.

• Впровадження шкільної служби порозуміння («Скринька довіри»).

• Консультування професійного самовизначенню здобувачів освіти.

• Попередження та профілактиці професійного вигорання педагогічних працівників.

• Налагодження тісного контакту з батьками проблемних дітей.

• Реалізацію розвивальних, профілактичних, просвітницьких та корекційних програм з урахуванням індивідуальних та вікових  особливостей здобувачів освіти.

• Формування психологічної культури учасників освітнього процесу.

• Індивідуальну роботу з учнями «Групи ризику».

• Спостереження за поведінкою учнів на уроках та позаурочний час.

Як говорити з дітьми про коронавірус.

7 порад від експертів

1. Тримайте під контролем власні емоції

Перш ніж говорити з дитиною про небезпечне захворювання, переконайтеся, що контролюєте власну тривогу та страх. Адже діти часто віддзеркалюють емоції батьків.

"Маленькі діти беруть приклад зі своїх батьків, стосовно того як реагувати на незрозумілій їм ситуації.  Діти одразу зрозуміють спокійні ви чи стурбовані, й будуть поводитися аналогічно", – пояснює Марк Рейнек, директор та старший психолог Інституту дитячого розуму. 

Якщо дитина відчує стурбованість батьків, то  гіперболізує небезпеку в своїй уяві.

2. Станьте ініціатором розмови

Не потрібно боятися піднімати цю тему, якщо дитина сама ще не запитувала. Ви можете стати для неї надійним джерелом інформації.  Цій розмові не варто приділяти якоїсь надмірної уваги, можна просто підняти тему під час звичайної бесіди за обіднім столом.

"Хочете ви цього чи ні, але ваша дитина, ймовірно, вже чула про коронавірус по новинах або від однолітків. Саме тому я завжди рекомендую зіграти на випередження. Поговоріть зі своїми дітьми про речі, які можуть налякати, перш ніж вони почують більш страхітливу версію від однокласників", – каже Рейчел Томасян, ліцензований терапевт з питань шлюбу і сім'ї.

3. Запитайте, що вони вже знають про коронавірус

Відкриті запитання допоможуть оцінити знання ваших дітей, а також їх емоційний стан. Заохочуйте малечу висловлювати свої почуття. Проаналізувавши сприйняття дитини, можна визначити, яким чином далі будувати розмову. Крім того, буде можливість підкоригувати дитячі знання, щоб сформувати реалістичне уявлення про ситуацію. 

"Зараз багато новин про сезон грипу, мені цікаво, що ти чув про це", – такий початок розмови пропонує Робін Гудман, клінічний психолог і арт-терапевт. 

Експерт рекомендує повсякчас нагадувати дитині про те, що ви готові її вислухати та відповісти на будь-які запитання. Інформувати дитину потрібно зрозумілою мовою, відповідно до її віку.  Тільки тоді вона зможе зрозуміти проблему та перестати тривожитися.

4. Спілкуйтеся з дитиною правильно

"Батьки повинні підходити до розмови зі своїми дітьми про коронавірус по-різному, зважаючи на вік та рівень розвитку.  Гарне практичне правило – використовувати тільки ті слова, які ваша дитина вже розуміє", – дає пораду Рейчел Томасян. 

Діти до 6 років 

Дітей до 6 років не потрібно навантажувати зайвими деталями, як назва вірусу або глобальна загроза захворювання – вони ще не готові це усвідомити. Замість цього поговоріть з дітлахами про мікроби, як люди хворіють, і про те, що ми можемо зробити, щоб залишатися здоровими. Будьте уважні до розмов, які ведете з вашим партнером або дітьми старшого віку, перед малечею. Якщо діти почнуть ставити якісь запитання – запевніть їх, що ваша сім'я здорова і в безпеці.

Діти шкільного віку

Дітям шкільного віку можете розповісти більш конкретну інформацію про спалах вірусу – що це таке, як він поширюється, як запобігти захворюванню. Але тримайтеся подалі від розмов про смерть, особливо якщо ваша дитина молодшого шкільного віку. Підкресліть, що дорослі роблять все можливе, щоб забезпечити безпеку та захист. Обмежте перегляд напружених телевізійних новин, які можуть викликати занепокоєння. В громадських місцях діти можуть побачити людей, які носять медичні маски. Такий зовнішній вигляд підсвідомо викликає страх, тому потрібно пояснити, для чого дехто одягає захисні маски, та в яких випадках це доречно робити. Про симптоматику коронавірусу краще розповісти, провівши аналогію із звичайною застудою, якою дитина хворіла раніше.

Розмова з підлітками
        Зрозуміло, що більшість підлітків активно користуються соціальними мережами і вже точно чули про коронавірус. Тут немає сенсу приховувати інформацію, краще, навпаки, шукати разом відповіді на запитання. При цьому бути уважними до різноманітних теорій та чуток і використовувати перевірені джерела.  Якщо ваш підліток занепокоєний поширенням коронавірусу, нехай обов'язково розповість про свої страхи. Зі свого боку нагадайте йому про минулий досвід вирішенням якоїсь проблеми. 

5. Продемонструйте свою підтримку

Говоріть про проблему стільки, скільки дитині необхідно, щоб відчути себе у безпеці. Вона повинна розуміти, що у будь-який час може прийти до вас із запитаннями, а обов'язок батьків – її захищати. Реагуйте на потреби дитини, підтримуйте та проявляйте свою турботу.

6. Будьте чесними зі своїми дітьми

Коли ваші діти приходять із запитаннями, відповідайте чесно, щоб уникнути плутанини чи непорозумінь.

"Чесність та прозорість є найважливішими. Тривога процвітає, коли щось приховується.  Якщо у вас немає відповіді, зверніться до джерела, яке, на вашу думку, надає корисну та правдиву інформацію", – пропонує Марк Рейнек.

Не варто використовувати категоричні фрази, типу "ми всі налякані" або "ми тут нічого не можемо зробити". 

7. Дозвольте дитині контролювати ситуацію

Яким чином це зробити? Показати, що вона може зробити, щоб не захворіти, а також впровадити здорові звички для всієї родини. Це допоможе відчути почуття контролю.

"Не говоріть про профілактику, як про спосіб налякати дитину та змусити її мити руки.  Замість цього поговоріть про кроки, які ви всі збираєтесь робити, щоб попередити різні хвороби", – наголошує Рейчел Томасян. 

     «Золоті правила» для батьків:

• слід пам’ятати, що ізоляція - це стрес як для дорослих, так і для малечі;
• пояснити, що боятись - це нормально. Страх - емоція, яка дозволяє уберегти людину від життєнебезпечних вчинків. Емоція страху - у парі з інтересом: Надавши дитині інформацію про коронавірус, відповідно до її віку, ви зменшите її страх!
• щоб подолати негативні емоції, можна зробити мішечок для крику, або ж влаштувати битву подушками.
• підліткам варто допомогти розібратися в інформації, з якою вони стикаються, навчити визначати факти та фейки.
• розділити права та обов'язки кожного члена сім'ї на час карантину, незалежно від віку;
• по можливості організувати звичне для дитини й для себе спілкування, розваги та гуртки в онлайн режимі;
• сімейна ранкова зарядка допоможе зняти стрес і зменшити паніку;
• дотримуватись інформаційної дієти — достатньо раз в день подивитися новини для того, щоб бути в курсі дійсно важливих подій.
• батькам у взаємостосунках між собою потрібно бути більш толерантними одне до одного, намагатися все обговорювати. Якщо партнер вже не витримує напруження, - потрібно дати можливість побути на самоті. Але це має бути взаємно, час для себе потрібно давати обом партнерам. В ситуаціях конфліктів між собою, батькам слід уникати ігнорування, приниження особистості партнера, егоцентризму і використовувати активне слухання, підкреслення значущості партнера.

   Отже,чого не варто робити батькам:

• різко починати виховувати, або «перевиховувати» своїх дітей. Адже це лише забере багато сил, здоров'я і часу та зіпсує відносини сім’ї в умовах ізоляції;
• примушувати дітей «використовувати час з користю, не байдикувати», тобто робити те, що здається за потрібне вам. Варто пам’ятати, що завдяки бездіяльності великі ідеї, поховані в несвідомому, отримують шанс проникнути у свідомість;
• в жодному разі не варто зводити нанівець малечі. «Заспокійливі» висловлювання, на кшталт «Знайшов, про що переживати», «Тебе це взагалі не стосується, йди, пограйся», замінити на «Я розумію, що ти боїшся», «Я бачу, що тобі сумно, я тебе розумію».
• не варто обговорювати в присутності дітей невтішні сценарії, деталізуючи подробиці.
• не слід переглядати безкінечно фільми про віруси, хвороби, апокаліпсис, які лише підійматимуть рівень тривоги й страху. Краще подивіться комедію чи мультики з дітьми. А «під фільм» приготувати домашні сухарики або какао з печивом.

Карантин. Як зробити своє дозвілля цікавим та різноманітним

     Відчувати шалене напруження через невідому інфекцію цілком нормально, однак карантин не час для паніки. проводячи час вдома, налаштуйте себе та своїх рідних на позитив! 

     Ранкова зарядка:
     Під час карантину дуже не хочеться вставати з ліжка, особливо дітям. Для того, щоб ранок розпочинався з користю, рекомендую зайнятись разом зарядкою. І корисно і приємно. 

     Традиційний сімейний сніданок:
     Ще одна гарна традиція, на яку зазвичай не вистачає часу. Спільний прийом їжі зранку є чудовою нагодою спланувати свій день (або домашнє обмеження в пересуванні). Саме ранком ви можете обрати чим би хотіли розважитись в цей день.

     Прибирання може бути цікавим:
     Щоб прибирання було цікавішим та не набридало, проведіть турнір з чистоти. Кожного дня можна придумувати нові змагання. Наприклад: розділити дім на зони, хто чистіше прибере свою ділянку отримає право вибору фільму для перегляду. Чи можна зробити прибирання у вигляді квесту, де першим етапом буде прибирання підлоги, другим поверхонь, третім миття посуду, за кожен етап нагорода - хто переможе той отримає десерт.

     Приготування їжі:
     Разом готувати завжди веселіше, для того, щоб заохотити ваших дітей допомагати вам на кухні, назначте їх старшими з приготування їжі. Хай саме вони обирають страви для обіду чи вечері. Відчути себе на кухні майстер-шефом дуже приємно, погодьтесь? Не варто сильно перейматись у випадку кулінарної невдачі, адже у вашого шеф кухаря саме ви будете со-шефом. 

Незвичайні способи малювання: 

     Дмухавки. Правила.
     Зробити ляпку. Дмухати на ляпку фарби через соломинку в різних напрямках в залежності від задуму. Домалювати необхідне пальчиком, пензлем, жмаканим папером.

     Малювання бризками.
     Найголовніше тут – опанувати техніку «набризку». На суху зубну щітку з досить жорсткою щетиною нанесіть гуаш, трохи менше, ніж ви зазвичай кладете зубної пасти. Консистенція фарби – трохи густіша, ніж паста, тому вода тут зазвичай не потрібна. Тримайте щітку в лівій руці щетиною вниз на відстані 3-4 см від паперу і паличкою скребіть щетину у напрямку до себе. Дуже красивий різнобарвний «набризк» (салют) і жовто-червоний (золота осінь) на білому аркуші; білий «набризк» на темно-синьому тлі (зимовий пейзаж).

Ігри з книгами
     Фантазер.

     Візьміть якусь дитячу книжку з картинками. Уважно розгляньте картинки разом із дитиною і придумайте історію, не пов’язану з тією, про яку написана книга. Кілька разів виконайте це разом, а потім дитина і сама долучиться до вигадування.

     Придумайте кінець історії.
     Когнітивні здібності можна розвивати за допомогою звичайних оповідань або казок. Прочитайте частину історії та попросіть дитину подумати, що могло статися далі. Обговоріть варіанти, а потім дочитайте розповідь до кінця. Можливо, деякі моменти будуть навіть вгадані!

     Детектив.
     Інший варіант цієї гри, коли мама чи тато, не показуючи дитині картинку, розповідає, що на ній зображено і зариває книгу. А дитина повинна знайти цей малюнок, орієнтуючись за маминим описом. Потім помінятися ролями: описує дитина, шукає дорослий.

     Створи свою історію.
     Грати треба вдвох. Потрібен великий аркуш паперу чи блокнот, в якому буде записуватись ваша історія та різнокольорові фломастери. Один гравець загадує сторінку та номер стрічки, другий в книзі знаходить за координатами стрічку та виписує її на папір. Коли з різних речень буде сформовано текст, можна разом придумати головних героїв визначитись з жанром вашої історії та зробити малюнки до казки. 

Розвиваючі ігри

     Будуємо шалаш.
     Будиночки в дитинстві не будували тільки ледачі. Коли почнете споруджувати з дитиною будинок із табуреток, ковдр, подушок і коробок, самі того не помічаючи, повернетеся у дитинство! І обов’язково захочете спорудити свій особистий шалаш для читання і медитації.

     Зробіть телефон власноруч.
     Саморобний телефон можна «сконструювати» за допомогою двох паперових стаканів і мотузки, протягнутої між ними. Трубки від вашого телефону можна прикрасити красивими стрічками, наклейками та блискітками! Коли закінчите майструвати, настане найцікавіше — розійтися в різні кутки кімнати і поговорити.

     Посадити і виростити рослину.
     Привчити дитину нести відповідальність і не забувати про догляд. Квітка – не пес чи кіт, тож сильно не заважатиме.

Для підлітків

     Спробуйте настільні ігри на кшталт Мафії, монополії, доміно, шахи, карти, нарди. Онлайн можна зіграти в гру “Лоботряс”, яка є у вільному доступі в інтернеті українською мовою.

     Колаж бажань. 
     Прикрашаємо стіну і вчимо дитину йти до своїх цілей і бажань. Візуалізуємо її мрії і заодно креативно проводимо час, шукаючи необхідний матеріал та вирізаючи потрібні форми.

     Шикарне панно з природних матеріалів.
     Знадобиться: кольорові крупи (насіння, боби, макарони); клей ПВА з пензлем; картон високої щільності; ескіз для картини; фарбувальні склади з китицями. Крупи і зерна – це найдоступніші матеріали для рукоділля. Далі потрібно намалювати від руки і перенести на картон відповідний ескіз. Зробити це можна, наприклад, за допомогою трафарету. Необхідно нанести тонкий клейовий шар на ділянку малюнка, а потім присипати крупу кольору, відповідного картинці. Важливо! Пам’ятайте про те, що повноцінне висихання клею ПВА триває близько 2-3 годин, тому потрібно обов’язково почекати даний час.

     Для того, щоб заняття не набридали вашим дітям, слід кожного дня пробувати щось нове. Головне, пам’ятайте про те, що дитині потрібна не лише ваша увага, а й час зробити щось самостійно. Тому давайте власним дітям можливість відчувати себе поруч з вами особистістю. В першу чергу, це стосується свободи вибору та особистого простору. Для того щоб не набриднути один одному, давайте собі відпочинок від хатніх справ і читайте лише позитивні новини!

19 заповідей Марії Монтессорі для батьків:

1. Дітей вчить те, що їх оточує.

2. Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.

3. Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.

4. Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.

5. Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.

6. Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.

7. Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.

8. Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.

9. Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.

10. Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.

11. Якщо дитину часто підбадьорюють - вона набуває впевненість у собі.

12. Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - вона вчиться знаходити в цьому світі любов.

13. Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.

14. Концентруйтесь на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку поганому не залишатиметься місця.

15. Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.

16. Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.

17. Будьте готові допомогти дитині, яка знаходиться в пошуку, і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.

18. Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов`ю.

19. У поводженні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй краще, що є у вас самих.